Філологічний аналіз тексту

Осінь простору, метафорично представляють життя людини, її певні кризові моменти, його шукання на грані «свого» і «чужого» мирів, втілюють рух, указують на його межу й символізують можливість вибору; вони широко використовуються в поезії й у прозі, див., наприклад: Не радість Звістка стукається гробова... / ПРО! Почекай цей праг переступити. Поки ти тут - ніщо не вмирало, / Переступи - і миле пропав (В.А. Жуковський); Я прикинулася смертною взимку / И вічні навік закрила двері, / По все-таки довідаються голос мій, / И все-таки їм знову повірять (А. Ахматова).
Простір, моделируемое в тексті, може бути відкритим і закритим (замкнутим), див., наприклад, протиставлення цих двох типів простору в «Записках з Мертвого будинку» Ф.М. Достоєвського: Острог наш стояв на краї міцності, у самого кріпосного вала. Траплялося, подивишся крізь щілини забору на світло божий: чи не побачиш хоч що-небудь? - і тільки й побачиш, що краєчок неба так високий земляний вал, що поростив бур'яном, а взад і вперед по валу, день і ніч, расхаживают вартові... В одній зі сторін огорожі вправлені міцні ворота, завжди замкнені, завжди день ніч охоронювані вартовими; їх відмикали на вимогу, для випуску на роботу. За цими воротами був світлий, вільний мир...
Стійким образом, пов'язаним із замкнутим, обмежені» простором, служить у прозі й поезії образ стіни, див., наприклад, оповідання Л. Андрєєва «Стіна» або повторювані образи кам'яної стіни (кам'яної нори) в автобіографічній повіє А.М. Ремизова «У полоні», протипоставлені оборотному в тексті й багатомірному образу птаха як символу волі.
Простір може бути представлене в тексті як розширюється або сужающееся стосовно персонажа або певному описуваному об'єкту. Так, в оповіданні Ф.М. Достоевско-[148]-го «Сон смішної людини» перехід від яви до сну героя, а потім знову до яви заснований на прийомі зміни просторових характеристик: замкнутий простір «маленької комнатки» героя переміняється ще більше вузьким простором могили, а потім оповідач виявляється в іншому, всі просторі, що розширюється, у фіналі ж оповідання простір знову звужується, порівн.: Ми неслися в темряві й невідомих просторах. Я давно вже перестав бачити знайомі ока сузір'я. Було вже ранок... Я опам'ятався в тих же кріслах, свічка моя догоріла вся, у каштана спали, і навкруги була рідка в нашій квартирі тиша.
Розширення простору може мотивуватися поступовим розширенням досвіду героя, пізнанням їм зовнішнього миру, див., наприклад, роман И.А.Буніна «Життя Арсеньєва»: А потім... ми довідалися скотарню, стайню, каретний сарай, гумно, Провал, Висілки. Мир усе розширювався перед нами... Сад весел, зелений, але вже відомий нам... І от скотарня, стайня, каретний сарай, клуня на гумне, Провал...
По ступені узагальненості просторових характеристик різняться конкретний простір і простір абстрактне (не пов'язане з конкретними локальними показниками), порівн.: Пахнуло вугіллям, паленою нафтою й тим заходом тривожного й таємничого простору, який завжди буває на вокзалах (А. Платонов). - Незважаючи на нескінченний простір, у світі було затишно в цей рання година (А. Платонов).
Реально видиме персонажем або оповідачем простір доповнюється простором уявлюваним. Простір, даний у сприйнятті персонажа, може характеризуватися деформацією, пов'язаної з оборотністю його елементів і особою точкою зору на нього: Тіні від дерев і кущів, як комети, гострими кличами падали на пологу рівнину... Він опустив голову долілиць і бачив, що трава... здавалося, росла глибоко й далеко й що понад неї перебувала прозора, як гірський ключ, вода, і трава здавалася дном якогось світлого, прозорого до самої глибини моря... (Н.В. Гоголь. Вий).
Значима для образної системи добутку й ступінь заповнювання
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]