Філологічний аналіз тексту

Осінь тільки «темне», похмурий початок, що розлучає героїв, але й нещадна доля.
Вибір удалого заголовка - результат напруженої творчої роботи автора, в процесі якої назви тексту можуть мінятися. Так, Ф.М. Достоєвський у ході роботи над романом «Злочин і покарання» відмовився від первісного назви «Пья-[172]-ненькие», вибравши заголовок, що більш яскраво відбиває філософську проблематику добутку. Заголовку роману-епопеї «Війна й мир» передували відкинуті потім Л.Н.Толстим назви «Три пори», «З 1805 по 1814 рік», «Війна», «Всі добре, що добре кінчається».
Заголовка добутків історично мінливі. Для історії літератури характерний перехід від багатослівних, часто подвійних заголовків, що містять пояснення- «підказки» для читача, до коротким, ємним за змістом заголовкам, що вимагають особою активності в сприйнятті тексту, порівн., наприклад, заголовка добутків XVIII - початку XIX в. і XIX-XX вв.: «Плач Юнга, або Нощные Міркування про життя, смерті й т.буд.», «Російський Вертер, напівсправедлива повість, оригінальний твір М.С., молодої чутливої людини, нещасним образом мимовільно прекратившего своє життя» - «Постріл», «Дарунок».
У літературі XIX-XX вв. заголовка в структурному відношенні різноманітні. Вони звичайно виражаються:
1) одним словом, переважно ім'ям іменником у називному відмінку або інших відмінкових формах: «Лівша» Н.С. Лєскова, «Гравець» Ф.М. Достоєвського, «Село» И.А. Буніна, «На пеньках» И.С. Шмельова й ін.; рідше зустрічаються слова інших частин мови: «Ми» Е. Замятіна, «Ніколи» З. Гиппиус;
2) сурядним сполученням слів: «Батьки й діти» И.С. Тургенєва, «Злочин і покарання» Ф.М. Достоєвського, «Мати й Катя» Б.Зайцева, «Майстер і Маргарита» М.А. Булгакова;
3) підрядним словосполученням: «Кавказький бранець» Л.Н. Толстого, «Пан із Сан-Франциско» И.А. Буніна, «Нянька з Москви» И.С. Шмельова й ін.;
4) реченням: «Правда - добре, а щастя - краще» А.Н. Островського, «Яблуні цвітуть» З. Гиппиус, «Сильні йдуть далі» В.М. Шукшина, «Я наздожену вас на небесах» Р. Погодина.
Чим більше лаконічний заголовок, тим більше семантично ємним воно є. Оскільки заголовок покликаний не тільки встановити контакт із читачем, але й викликати в його інтерес, зробити на нього емоційний вплив, у назві тексту можуть використовуватися виразні можливості язикових засобів різних рівнів. Так, багато заголовків являють собою тропи, включають звукові повтори, новотвору, незвичайні граматичні форми («Итанесиэс», «Країна нетов» С.Кржижановского), перетворять назви вже відомих добутків («Була без радості любов», «Горі від розуму», «Живий труп», «Перед сходом сонця» М.Зощенко), використовують синонімічні й антонимические зв'язку слів і ін.
Заголовок тексту, як правило, багатозначно. Слово, винесене в позицію заголовка, як ми вже відзначали, у міру розгортання тексту поступово розширює обсяг свого значення. По образно-[173]-му визначенню одного з дослідників, воно, як магніт, притягає всі можливі значення слова й поєднує їх. Звернемося, наприклад, до заголовка поеми Н.В. Гоголя «Мертві душі». Це ключове словосполучення здобуває в тексті добутку не одне, а, щонайменше, три значення.
По-перше, «мертві душі» - кукільваном вираження офіційно^-ділового, бюрократичного стилю, що позначає померлих кріпаків. По-друге, «мертві душі» - метафоричне позначення «небокоптителей» - людей, живучим вульгарним, суєтним, бездуховним життям, саме існування яких уже стає небуттям. По-третє, «мертві душі» - оксюморон: якщо слово «душу» позначає неуничтожимое безсмертне ядро особистості, те його сполучення зі словом
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]