Філологічний аналіз тексту

Осінь мовностилістичний аналізи, оскільки й той і іншої звертаються до образного ладу тексту в його динаміку.
Основи філологічного аналізу літературного твору закладені в працях видатних вітчизняних лінгвістів (А.А. Потебня, Г.О. Винокур, В.В. Виноградів, Б.А. Ларін, Л.П. Якубинский), літературознавців, що постійно зверталися до питань форми, і філософів (М.М. Бахтин, В.М. Жирмунський, Ю.Н. Тынянов, А.П. Скафтымов і ін.), що неодноразово підкреслювали взаємозумовленість змісту і форми художнього твору й отмечавших необхідність його багатоаспектного розгляду.
Як эстетический об'єкт художній текст «ніколи не даний як готова річ. Він завжди заданий, заданий як інтенція, як спрямованість художньо- творчої роботи й художньо-творчого споглядання. Речовинно-словесна даність добутку є лише сумою стимулів художнього враження»1.
Філологічний аналіз повинен сприяти збагненню авторських інтенцій і враховувати ті «стимули художнього враження», які активізують сприйняття читача й допомагають йому наблизитися до розуміння тексту й запропонувати його інтерпретацію.
«Очікування» читача, як ми вже відзначали, насамперед пов'язані з жанром добутку, що визначається автором і, у свою чергу, обумовлює типізовані принципи побудови тексту, «бачення, розуміння й відбору матеріалу» (М. М. Бахтин). Текст завжди організований тією або іншою точкою зору, реалізується у формі ліричного монологу, діалогу, оповідання, що припускає певного суб'єкта (суб'єктів) мовлення й свідомості, що відбиває сферу його. Тому філологічний аналіз тексту вимагає обов'язкового звертання до таким композиційно-мовним структурам, як авторське мовлення й мовлення перло-[22]-сонажей, розгляду типів оповідання й різних точок зору, представлених в тексті. Це особливо важливо в тих випадках, коли позиція оповідача (оповідача) різко відрізняється від оцінної позиції автора.
Художній текст служить планом вираження образного ладу добутку. Образ «завжди є эстетически організованим структурним елементом... Цим визначаються й форми його словесної побудови, і принципи його композиційного розвитку... Образи можуть сполучатися в ланцюг, що розгортається послідовно, можуть співвідноситися один з іншим... але можуть містити в собі один одного...»2. Це композиційний розвиток повинне постійно бути в центрі уваги дослідника.
Художній текст не тільки розвертається в часі, але й сам створює певну модель просторово-тимчасових відносин, породжує той або інший образ часу й простору. «Усякий вступ у сферу змістів, - помітив М.М.Бахтин, - відбувається тільки через ворота хронотопов»3. Одним з найважливіших етапів філологічного аналізу тексту, таким чином, повинен бути аналіз його просторово-тимчасової організації.
Художній текст як частина культури завжди пов'язаний з іншими текстами, які перетворяться або частково використовуються в ньому, служать для вираження його змістів. Звертання до філологічного аналізу тексту зв'язано, таким чином, і з розглядом межтекстовых, або интертекстуальных, зв'язків. Філологічний аналіз художнього тексту немислимий, нарешті, без уваги до його структури, насамперед до системи повторів і опозицій у ньому, а також без обліку найбільш яскравих сигналів авторської позиції (семантики заголовка, ключових слів тексту,
1 Волошинов В. Н. Про границі поетики й лінгвістики // У боротьбі за марксизм у літературній науці. - Л., 1930. - С. 226. [22]
2 Виноградов В. В. Стилістика. Теорія поетичного мовлення. Поетика. - М., 1963. - З 120.
3 Бахтин М.М. Питання літератури й естетики. - М., 1975. - С. 406.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]