Філологічний аналіз тексту

Осінь ЖАНР І ЖАНРОВА ФОРМА
ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ

Жанр - одна з основних категорій поетики, причому категорія, що володіє величезною силою узагальнення. В основі виділення будь-якого жанру - подання про стандартизованій структурі мовних добутків, виділення й опис найбільше стійких, регулярно повторюваних змістовних і формальних ознак, об'єднуючу групу текстів, з їхньою наступною типізацією. «Жанри... є історично сформовані типи художніх творів»1. Жанровий «канон» визначає очікування читача, відступу ж від нього - знак перетворення вихідної форми, що активізує сприйняття адресата тексту.
Розгляд категорії жанру - відправний пункт аналізу літературного добутку. Жанри різняться особливостями композиційної організації тексту, типом оповідання, характером просторово-тимчасового континуума, обсягом змісту, художніми прийомами й принципами організації мовних засобів. «Кожний жанр має свої способи, своїми засобами бачення й розуміння дійсності, доступними тільки йому»2. У концепції М.М. Бахтина, роботі, що відбилася в цитируемой нами, істотним у встановлюваному їм співвідношенні «жанр - внетекстовая зображувана дійсність» є момент «завершення»: «Кожний жанр, якщо це дійсно істотний жанр, є складна система засобів і способів розуміючого оволодіння й завершення дійсності»3. Момент «завершення» дозволяє, таким чином, визначити характер эстетического перетворення «поточної дійсності» і особливості функціонування жанру в ту або іншу епоху, представити жанр як певну парадигму текстів.
З погляду М.М.Бахтина, жанр як «стійкий тип висловлення» характеризується трьома нерозривно зв'язаними один з одним моментами: особливим «тематичним змістом», «сти-[25]-лем (тобто відбором словникових, фразеологічних і граматичних засобів мови)» і «композиційним побудовою»4. Так, наприклад, російська ода XVIII в. як особливий жанр пов'язана з «високою матерією» (її тематичний зміст - досягнуті успіхи, урочисті події в історії держави та ін.), її стилістичні особливості, по визначенню М.В. Ломоносова, - «голосне» пишнота й «швидкість», «елементи поетичного слова» використані в оді «під кутом ораторської дії»5. «Сполучення далековатых ідей» (М.В. Ломоносов), характерне для образної системи оди, відбивається в її композиції, відмітними ознаками якої, крім «ліричного безладдя», служать «тихий» або стрімкий приступ, відступи, певна послідовність звертань.
Для диференціації жанрів може бути значимо й один з виділених ознак. Так, у визначенні порівняно нового жанру - новели - насамперед ураховується композиційна побудова тексту: перевага динамічних мотивів і несподівана, часто парадоксальна розв'язка (pointe). «В остаточному підсумку, можна навіть сказати, що вся новела задумана як розв'язка»6.
У процесі філологічного аналізу тексту необхідний облік його жанрових ознак (особливо якщо жанр канонічний) і спостереження над відступами від жанрового «канону» і взаємодією елементів різних жанрів, а також над
1 Жирмунський В.М. Введення в літературознавство: Курс лекцій. - Спб., 1996. - С. 384.
2 Медведєв П.Н. Формальний метод у літературознавстві: Критичне введення в соціологічну поетику. - Л., 1928. - С. 175.
3 Там же. - С. 181. [25]
4 Бахтин М.М. Літературно-критичні статті. - М., 1986. - С. 428.
5 Тынянов Ю. Н. Поетика. Історія літератури. Кіно. - М., 1977. - С. 230.
6 Dellofre F. La nouvelle // Litterature et genre litteraires. - Paris, 1978. - P. 77. [26]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]