Філологічний аналіз тексту

Осінь наприклад, підкреслюється в тексті ремарками, об'єднаними вживанням у них засобів узагальнення й спільної дії, порівн.: Усе розсміялися; Усі сміються; Всі сіли, крім Кузакова; Усе привіталися. Значення загальності, що; виражається в ремарках, знімає індивідуальні розходження. Мотив двойничества доповнюється в п'єсі мотивом безособовості «аликов». Одночасно в ремарках, дії, що характеризує, персонажів, розвивається наскрізний мотив драми, також об'єднуюча більшість її персонажів, - мотив гри (фальші, підміни), порівн.: Говорить монотонно, наслідувати голосу з бюро погоди; Валерія (театрально)...; Саяпин раптом нявкнув досить мистецьки; Зилов зображує, грає фальшиво; Картинно зачісується.
На тлі ремарок, у яких, послідовно повторюючись,, актуалізуються семи 'театр', 'фальш', 'подання', 'гра', виділяється ремарка, що контрастує з ними щиро. Ця ремарка з'являється в тексті єдиний раз (з нею перегукується тільки ремарка «із щирою прикрістю» у картині другого акту) і вводить монолог Зилова, адресований дружині (причому монолог, що залишається непочутим). Таке виділення монологу, безумовно, підкреслює його значимість у драмі й відбиває авторську позицію в оцінці характеру героя, що часто однозначно визначається як «живий мрець», «ходячий труп на сцені», «закінчений цинік», порівн.:

(Щиро й жагуче.) Я сам винувата знаю... Я тебе замучив. Але, клянуся тобі, мені самому огиднуло таке життя... Ти права, мені все безразлично. Геть усе. Що із мною робиться, я не знаю... Не знаю..4 Невже в мене немає серця?.. Я один, один, нічого в мене в життя ні, крім тебе. Допоможи мені! Без тебе мені кришка... [218]

Відзначимо також, що ремарки, що вводять репліки Зилова й коментують його дії, внутрішньо динамічні. Вони утворять мікросистеми; для яких характерні опозиції «гра - щирість», «легкодумство - серйозність». Ремарки, розвиваючий мотив гри, представлені переважно в ретроспективних сценах, у сценах же, пов'язаних із сьогоденням Зилова, вони майже відсутні, у них домінують ремарки, що називають конкретні дії персонажа, що фіксують паузи або подчеркивающие неможливість спілкування, розриви дискурса, нарешті, ремарки: Надзвичайно схвильовано; Тривожно; Нетерпляче. Такий розподіл ремарок - знак зміни Зилова, що намагається вирватися з миру неістинного спілкування, гри, кола «аликов».
У ремарках-«портретах», а також у ремарках, що характеризують поводження персонажів, проявляється, як бачимо, авторське «всевідання» і помітне тенденція до типізації опису, див., наприклад, характеристику Галины: ...На її особі майже постійне вираження заклопотаності й зосередженості (вона вчителька, а в учителів із зошитами це нерідко).
Авторське всевідання, однак, має в драмі Вампилова межі. У ремарках, характеризующих головного героя, поступово зростає роль засобів вираження невизначеності, при цьому автор моделює можливу точку зору глядача (читача). Така будова ремарок обумовлює відкритість фіналу драми, порівн.:

Плаче він або сміється, зрозуміти неможливо, але його тіло довго содрогается так, як це буває при сильному сміху або плачі. Так проходить чверть хвилини...
Він піднімається, і ми бачимо його спокійну особу. Плакав він або сміявся, по його особі ми так і не зрозуміємо.

Ремарки, таким чином, служать «сигналами, що підтримують невизначеність» у тексті драми.
Відкритий фінал визначив множинність трактувань «Качиного полювання», колись усього оцінок образа головного героя і його майбутнього: з погляду одних критиків, Зилов «прорветься нарешті до бажаної волі - качиному полюванню» (В.Толстих); по думці інших, Зилов «у тиші, у тумані» застрелить Дмитрика-Офіціанта. Існує,
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]