Філологічний аналіз тексту

Осінь Океан, що ходив за стінами, був страшний, але про нього не думали, твердо вірячи у владу над ним командира... схожого... на величезного ідола; ... гігант-командир, в пароплавній формі, з'явився на своїх мостках і, як милостивий язичеський бог, привітально помотав рукою пасажирам; Але отут гучно, точно в язичеському храмі, загудів по всім будинку другий гонг; ...треба всім кораблем сидів його важкий водій, схожий на язичеського ідола.
На основі повторів у тексті виникають образні паралелі «капітан - язичеський ідол», «пасажири - ідолопоклонники», «готель (ресторан) - храм». Сучасна епоха зображується Буніним як панування нового «язичества» - одержимість порожніми й суєтними страстями й поневолення, «повернення» до [249] «немічному й бідному речовинному початкам» (Ап. Павло. Послання до Галатам 4:9)1. Саме тому таке велике місце в оповіданні займають розгорнуті описи занять пасажирів «Атлантиди», у яких актуалізується сема «пороть»: це мир, де панують сластолюбство, обжерливість, пристрасть до розкоші, гординя й марнославство. «Мертвотно-чистими» виявляються в ньому музеї, «холодними» - церкви, у яких тільки «величезна порожнеча, мовчання, тихі вогники семисвечника»; храмом стає ресторан, а любов заміняється грою в неї.
Неправді й фальші сучасної цивілізації, що поринає «у тьму», протиставляється природність абруццских горців, злитих з миром природи й зв'язаних у тексті з образом світла: Ішли вони - і ціла країна, радісна, прекрасна, сонячна, простиралася під ними: і кам'янисті горби острова, який майже весь лежав у їхніх ніг, і таа казкова синявий, у якій плавав він, і сяючі ранкові пари над морем до сходу, під сліпучим сонцем...
Однак образи двох горців, радісним, наївних і смиренних серцем, зв'язані скоріше з минулим, що підкреслюється деталями, що вказують на стародавність їх одягу й інструментів: В одного під шкіряним плащем була волинка, - великий козяче хутро із двома дудками, в іншого - щось начебто дерев'яної цевницы...
Сучасну ж технократическую цивілізацію символізує «багатоярусний, многотрубный» корабель, що намагається здолати «морок, океан і хуртовину» і, що виявляється у владі Диявола. Характерно, що сама назва корабля повторює назва затонулого колись острова й загиблої при цьому цивілізації. Мотив приреченості «Атлантиди», її можливої загибелі й руйнування зв'язане в тексті, з однієї сторони, з образами, що варіюють тему смерті: «скаженої хуртовини, що проносилася, як похоронна меса», «жалобними горами океану», «смертної туги» сирени, а з іншого боку - з образами Апокаліпсиса. Не випадково тільки у виданні 1953 р. И.А. Бунін зняв епіграф з Апокаліпсиса («Горі тобі, Вавилон, місто міцний!»), що випереджав у всіх колишніх редакціях текст оповідання. Джерело епіграфа - рефрен плачу «царів земних», купців і моряків про Вавилон. «Вавилонській блудниці» в Апокаліпсисі ставиться в провину, що «славилася вона й розкошувала», за що їй віддається стільки ж «мучень і прикростей»: «...прийдуть на її страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем» (Апокаліпсис, 18:8). Таким образом, оповідання И.А.Буніна «Пан із Сан-Франциско» містить предосте-[250]- режение й пророцтво про страшні потрясіння, про суд над бездуховністю, внутрішньою неспроможністю й неправдою Нового Вавилона, про його руйнування й прийдешньої загибелі. У сильну позицію тексту винесені три ключові для тексту слова: морок, океан, хуртовина, - завершальне оповідання й отсылающие до цим же лексичних одиницям у першій його композиційній частині. «Смерть, непізнана, непізнавана природа й жахлива, що вийшла з-під волі цивілізація, - от ті страшні сили,
1 Порівн. з наступним записом у щоденнику И.А. Буніна (від 12 (25) січня 1922 р.): «Християнство загинуло, і язичество відновилося вже давним-давно, з Відродження. І знову мир загине...» (Бунін И. Лише слову життя дане. - М, 1990. - С. 133). [250]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]