Філологічний аналіз тексту

Осінь метонимическим переносом, створює комічний ефект. Порівн.:

Чиясь ласкава, м'ясиста особа, голена й угодоване, у рогових окулярах з'явився перед Іваном.
- Товариш Бездомний, - заговорило цю особу ювілейним голосом, - заспокойтеся!..
- Ти, - вискалившись, перебив Іван, - чи розумієш, що треба піймати професора? А ти лізеш до мене зі своїми глупостями! Кретин!
- Товариш Бездомний, помилуйте, - відповіло особу, червоніючи, задкуючи й уже каючись, що ввязалось у цю справу.

Повтор слова пекло в тій же главі (при характеристиці «Грибоєдова») пов'язаний з рухом від переносного значення лексичної одиниці до актуалізації прямого номінативного значення й перекладає побутовий опис в інший сутнісний план. Ту же функцію виконує повтор прикметника пекельний {пекельний біль, пекельна жара, пекельні вибухи реготу, горячив пекельні топлення) у тексті всього роману. Особливо значимо останній повтор, що зближає жару в Москві й пекельне полум'я.
Регулярно повторювані одиниці, таким чином, послідовно розширюють свою семантику, реалізують у тексті дериваційні й синтагматичні зв'язки, їм властиві. Вони служать не тільки фактором связности, але й засобом створення цілісності тексту як його змістовної властивості, що проявляється в семантичної неаддитивности1: текст як ціле не дорівнює сумі значень його елементів, він завжди «більше» суми змістів тих частин, з яких будується. Повторювані одиниці, наприклад, крім актуалізації компонентів своєї власної семантики, одержують додаткові збільшення змісту на основі обліку традиційних символічних ореолів слів, алюзій, обліку всього комплексу значень, що закріпилися за словом (образом) у літературі. Наприклад, словосполучення, що служить елементом портретного опису «скнари» Андрія Хомича - маленька людина, повторюючись потім як номінація в мовленні Геллы, здобуває узагальнююче значення. «Блискуча схована іронічність Геллы, що повідомляє про прихід буфетника Сокова: "Лицар, отут з'явилася маленька людина...", тому що включає все багатство змістів, знайдених словами "маленька людина" в історії мови й російської культури»2. [55]
Повторювані одиниці можуть піддаватися семантичної трансформації. В контексті всього роману перетворяться повторювані фразеологічні одиниці з компонентом «рис» (і його похідними). В образній структурі роману як цілісної єдності відроджується їхня внутрішня форма, у результаті вони, дефразеологизируясь, здобувають характер вільних сполучень: у сценах, у яких вони вживаються, нечиста сила з'являється у відповідь на заклик персонажів; див., наприклад:

а) - ПРО, немає! - викликнула Маргарита, вражаючи перехожих, - згодна на всі, згодна проробити цю комедію з натиранням маззю, згодна йти до чорта на кулички...
- Ба, - раптом закричав Азазелло й, вилупивши ока на ґрати саду, став указувати кудись пальцем.
б) [Майстер] здійняв руки до неба й закричав:
- От, це чорт знає що таке, чорт, чорт, чорт! Маргарита стала серйозної.
- Ти зараз гнівно сказав правду, - заговорила вона, - чорт знає що таке, і чорт, повір мені, все влаштує! - очі її раптом зайнялися...

Див. також: Йому [Степу] здалося, що кіт біля ліжка пішов кудись і що цю хвилину він головою долілиць полетить до чортового матері в пекло.
Повтори різних типів є основою для розгортання наскрізних семантичних рядів тексту. У романі взаємодіють образні поля з домінантами
1 Лукин В.А. Художній текст: Основи лінгвістичної теорії й елементи аналізу. - М., 1999.
2 Яблоков Е.А. «Я - частина тієї сили...» (Етична проблематика роману М.Булгакова «Майстер і Маргарита») // Російська література. - 1988. - № 2. - С. 28. [55]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]