Філологічний аналіз тексту

Осінь Характерно, що опису-мотивування, насичені тропами, однак одночасно в них використовуються засоби вираження припущення й сумніви (як би, здавалося), що підкреслюють умовність образів, у результаті оголюється саме підстава тропеической структури: «А є як би Б». Словесні ж образи в оповіданнях дітей розкривають інший спосіб подання дійсності й свідчать про інше відношення до миру, до «таємних сил» природи. [86]
Різні мотивування того самого явища включаються, однак, і в діалоги хлопчиків1:

- А те, говорять, є такі жаби махонькие, - продовжував Павло, - які так жалібно кричать.
- Жаби? Ну, ні, це не жаби... які це... (чапля знову прокричала над рікою). - Эк її! - мимоволі вимовив Костячи. - Немов лісовик кричить.

Таким чином, судження героїв коментуються, осмислюються й у ряді випадків спростовуються як оповідачем, так і самими персонажами, переломлюються у різних суб'єктних сферах і з'являються в подвійному висвітленні. Принцип відповідності двох планів - реальн і фантастичного - виступає як ведучий композиційний принцип даної частини добутку. Описові контексти, оповідання, що обрамляють, дітей, створюють враження невичерпаності пояснення, приблизності мотивувань, що підсилюється за рахунок уживання атрибутивних рядів із семами 'незрозумілий', 'дивний'. «Мир, що насувається із всіх сторін на слабкий вогник нічного багаття, не втрачає своєї поетичної таємничості, глибини, невичерпності. Нічна природа не дає допитливої думки людини самозадоволення, підтримує відчуття неразрешенное™ загадок земного буття»2. У той же час образ ночі зв'язаний і з мотивом одкровення, ірраціонального наближення до істини: не випадково саме в нічних оповіданнях хлопчиків утримуються елементи проспекции - трагічні згадування про долю інших героїв «Записок мисливця» (Килини, Якима-Лісника); у результаті, «Бежин луг» виступає «осередком поетичної лінії»3 усього циклу, а образ ночі - фактором циклообра- зования.
Позиція оповідача в цілому протипоставлена позиції персонажів, однак відношення селянських дітей до навколишнього теж одернування. Це підкреслюється у портретах героїв, кожний з яких має свою домінуючу рису (замислений і сумний погляд Кістки, якась тупа й хвороблива дбайливість в особі Іллі й др.). Характерно й розподіл одиниць семантичного поля «світло» («вогонь»), які використовуються в описах персонажів: некрасива особа Павлуся горілася сміливим молодецтвом і рішучістю; великим планом виділяються очі Кості - більшим, чорні, рідким блиском що блищали, Илюша ж немов усе жмурився від вогню. [87]
Особливе місце в системі образів хлопчиків займають два персонажі - Павлусь і Ваня. Поводження Павлуся - «байронічного», за словами А. Григор'єва, хлопчика - викликає пряму оцінку оповідача («Що за славний хлопчик! - думав я, дивлячись на нього»). Це єдиний із хлопчиків, що безпосередньо діє в добутку, саме з ним зв'язана динаміка оповідання в центральній частині оповідання (див. послідовність форм доконаного виду, що фіксують дії Павлушки: з лементом кинувся слідом за собаками, зстрибнув, поскакав один на вовка й т.буд.). Цей герой більшою мірою, чим інші, пов'язаний з образом вогню: в оповіданні саме він виступає як «хоронитель вогню». Так, наприклад, у тексті повторюється
1 «Я зовсім не бажав додати оповіданню фантастичний характер - це не німецькі хлопчики зійшлися, а росіяни», - писав И.С.Тургенєв Е.М.Феоктистову (Тургенєв И.С. Полн. собр. соч. і листів: В 30 т. - М., 1978. - Т. 3. - С. 465).
2 Лебедєв Ю.В. «Записки мисливця» И.С.Тургенєва. - М., 1977. - С. 71.
3 Історія російської літератури. - Л., 1982. - Т. 3. - С. 126. [87]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]