Філологічний аналіз тексту

Осінь «голосів», у ньому представлених. «Точка зору» і «голос» - не синоніми: «Вирішальне розходження між "точкою зору" і оповідальним голосом в наступному: точка зору є "фізичним місцем", ідеологічною ситуацією або практичною життєвою орієнтацією, з якої зв'язані описувані події. Голос, навпроти, ставиться до мовлення або інших явних засобів, через які персонажі й події представляються аудиторії. Точка зору не рівнозначна засобам вираження; вона означає тільки перспективу, у термінах якої реалізується вираження. Перспектива й вираження не обов'язкове повинні сполучатися в одній особі»1.
Оповідальний «голос» може належати як персонажеві, так и"особому суб'єктові мовлення, „который уводиться автором, але не збігається з реальним творцем добутку- Він веде оповідання (повідомляє читача інформацію про що відбуваються/ подіях, щовідбувалися, описує предмети, явища й т.п., зображує, оцінює й ін.). Такий суб'єкт мовлення називається оповідачем, або нарратором (фр. narrateur, англ. narrator- 'повество-[93]-ватель, оповідач'). Як синонимичный часто використовується тер хв «оповідач». Однак цей термін доцільно закріпити за позначенням, по-перше, оповідача, що орієнтується на усний виклад тієї або іншої історії й володіє різко характерною манерою мовлення (див., наприклад, розповідь Н.С. Лєскова «Лівша»), по-друге, оповідача в текстах; які будуються як виклад у формі першої особи, де яскраво проявляється суб'єктивність головного носія мовлення (див., наприклад, оповідання. И.А. Буніна «Холодна осінь», «В одній знайомій вулиці» або: повість А.П. Чехова «Нудна історія»).
Образи оповідачів носять різний характер. Оповідач може бути персоніфіковано, виступати як діюча особа добутку або, навпроти, перебувати поза дією, стояти над миром оповідання. Різняться:
1) «персональний» оповідач-оповідач у формі «я», що виступає як очевидець, спостерігач, свідок, безпосередній учасник дій, особа, вспоминающее про своє минуле або що сповідається, і ін. («Ася», «Перша любов» И.С. Тургенєва, «Дитинство» Л.Н. Толстого, «Оповідання невідомої людини» А.П. Чехова й ін.);
2) аукториальный оповідач (від лат. auctor - 'творець', 'творець'), що перебуває поза миром оповідання, але організуючий його й предлагающий адресатові тексту свою інтерпретацію подій. Це, як правило, «всезнаючий» оповідач у добутках, для яких характерна форма викладу від третьої особи («Пікова дама» А.С. Пушкіна, «Війна й мир» Л.Н. Толстого й ін.).
Між цими ядерними типами оповідачів розташовуються перехідні форми, наприклад оповідач-«хронікер», що виступає як спостерігач і може бути персоніфікований, але при цьому дає відносно об'єктивний опис подій і фактів і виявляється близьким «всезнаючому» оповідачеві (див., наприклад, роман Ф.М. Достоєвського «Біси»).
Структура оповідання історично мінлива, вона поступово ускладнюється, використовуючи взаємодію різних «голосів» і точок зору, обіграючи їх множинність. Показова, наприклад, оповідальна структура повести Л. Петрушевской «Час ніч», - текст якої, здавалося б, підкреслено відчужене від автора: у передмові повідомляється, що перед читачем знайдений рукопис героїні «Записки на краю стола». Основний текст має, таким чином, «персонального» оповідача й відбиває його «голос». У той же час він включає й «голос» дочки героїні - її щоденники і їхня імітація: А я отут написала зненацька прозу, так ще від імені моєї дочки, як би її спогаду, її точка зору. У фіналі ж повести сполучаються внутрішня й зовнішня точки зору: «персональний» оповідач
1 Chatman S. Story and discourse: Narrative structure in fiction and film. - London, 1978. - P. 153. [93]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]