Філологічний аналіз тексту

Осінь об'єктивність, вірогідність / невірогідність, обмеження зображуваного просторово-тимчасовою точкою зору оповідача / відсутність цих обмежень. У добутках, для яких характерне оповідання від першого особи, оповідач, як правило, одночасно є діючою особою й, таким чином, поряд з іншими персонажами виступає однієї з фігур зображуваного в добутку миру. Він розповідає про те, що сам спостерігає, випробовує або ж (рідше) передає «право вести оповідання» іншій особі.
Для оповідання від першої особи тому характерний високий ступінь індивідуальності, суб'єктивності викладу й одночасно обмеженість зображуваного точкою зору оповідача, його досвідом і кругозором, див., наприклад, оповідання И.А. Буніна «Холодна осінь», де оповідачка виділяє великим планом тільки одне суб'єктивно значиме для неї спогад і опускає цілий ряд подій або максимально їх «згущає».
У добутках, які будуються як оповідання від третьої особи, оповідач протипоставлений іншим персонажам як фігура іншого просторово-тимчасового плану, іншого рівня. Він може виступати як об'єктивний спостерігач або всезнаючий оповідач, тому відмітними особливостями даного типу оповідання є більший ступінь об'єктивності, відносна повнота в передачі внутрішнього миру інших персонажів, в описі навколишнього їхнього життя. Якщо в оповіданні від першої особи встановлюється співвідношення «мовлення оповідача - мовлення персонажів», те в оповіданні від третього особи спостерігається рухливе співвідношення «мовлення оповідача - субъектно-мовний план героїв».
Інші можливі протиставлення в системі типів оповідання пов'язані з опозицією «усне, соціально-характер-[99]-ное - книжкове». На цій підставі виділяється розповідь, що припускає «стилізацію різних форм усного побутового оповідання» і «зведення язикових елементів до символів мови»1. У якості оповідача виступає людина «нелітературний» (М. Бахтин). Розповідь протиставляється іншим типам оповідання й пов'язаний з певними формами побудови тексту, що припускає наявність слухачів, і має сильними жанрообразующими потенціями.
Третьою розмежувальною ознакою, здатним служити, підставою для класифікації типів оповідання, є ознака суб'єктивності / об'єктивності, пов'язаний з відбиттям у структурі оповідання «голосів» і крапок зору персонажів. Об'єктивним оповіданням традиційно зізнається оповідання, у якому домінує авторське мовлення й пануючої є крапка зору оповідача, від нього відмежовується субъективизированное оповідання (оповідання, що включає «голосу» персонажів, що містить більш-менш розгорнутий субъектно-мовний план інших героїв). Термінологічні позначення цих типів оповідання не представляються нам удалими: «об'єктивність» скоріше пов'язана з послідовник, ний передачею точки зору персонажа, чим з пануванням моно логічного авторського слова, однак вони закріпилися в лингвопоэтике, і немає підстав ламати цю традицію.
Історія прози - історія розвинена субъектно-мовний план персонажа й диалогизации авторського мовлення. Оповідач пості пінно перестає вподібнювати себе всевидючому й всевладному деміургові й перетворюється, по влучному зауваженню англійського романіста Д. Фаулза, у бога «нового... зразка, чий перший принцип - воля, а не влада». Прояв цієї «волі» - розвиток у прозі XX в. невласно-авторського оповідання, в основ якого лежить слововживання персонажа, пов'язане з послідовним вираженням його точки зору. Цей тип оповідання, поряд із субъективизированным оповіданням, проти,вопоставляется
1 Бахтин М.М. Питання літератури й естетики. - М., 1975. - С. 75, 149.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]