Філологічний аналіз тексту

Осінь своєрідна енциклопедія звичаїв, пов'язаних із церковними й народними святами, які описуються «із серцевої глибини віруючого ребенка» (И. Ільїн): від емоційної оцінки назви свята через знайомство з його побутовий стороною маленький герой приходить до збагнення його суті. Ці етапи знаходження радості у святкуванні відбиваються в повторюваних композиційних елементах оповідань-глав. Показовий у цьому плані оповідання «Покрив»: у його зачині найменування улюбленого на Русі свята вводиться як «чуже» слово й сполучається із займенником «невідомості» (Незабаром, радісне прийде, «покрив» якоїсь)1, потім відкривається багатозначність слова, зближаються слова покрив і покриє («землю сніжком, покриє»), з Покривом зв'язується подання про завершення справ (И всі тільки й говорять: «От підійде "покрив" - [110] всьому развяза»). Нарешті, в оповіданні Горкина, наставника маленького героя, дається народна інтерпретація свята й уводиться образ що осіняє й рятує Покрова Богоматері. Цей образ потім розвивається у внутрішнім мовленні хлопчика, збагачуючись новими ознаками, і далі зв'язується з темою радостей, які очікують героя. У фіналі ж оповідання образ Покриву, символ милості, прощення й заступництва, співвідноситься з мотивами сяйва, висоти, знаходження волі й подолання страху. Побутовий, мирський його прояв переміняється твердженням вічного:

Так, добре... Покрив. Там, високо, за зірками. Видно в нічному вікні, як мерехтять вони сияньем за голими прутами тополь. Завжди такі. Горкин говорить, що такі будуть в усі століття. І нічого не страшно.

Як ми бачимо, дитяча точка зору в структурі оповідання динамічна, вона поступово ускладнюється, доповнюється й коректується іншими точками зору.
Оповідання від першої особи характерно для більшості автобіографічних добутків XIX-XX вв. Своєрідність же оповідання Шмельова пов'язане з звертанням письменника до розповіді, майстром якого він був. Розповідь, як ми вже відзначали, припускає імітацію усного, звичайно соціально-характерного монологу, имеющего конкретного або абстрактного слухача. «Літо Господне» будується як можливе оповідання ребенка, у який перевтілюється дорослий оповідач. Це перевтілення мотивоване идейно-эстетическим змістом повести: авторові важливий чистий дитячий голос, що розкриває цілісну душу у вільному й радісному почутті любові й вірі. Синхронізація дій героя й оповідання про їх визначає провідну роль у тексті форм теперішнього історичного й інших мовних засобів, создающих план сьогодення:

Я вдивляюся в коридор: щось біліє... грубка? Маятник стукає в передньої, начебто боїться теж: виходить немов - «щось... щось... щось...» У кухню втекти? І в кухні тихо, кудись провалилися. Бісерний папуга дивиться з подушки на дивані, - начебто не чубчик, а ріжки?.. Дні такі, а все кудись провалилися. І лампу прикрутили, - начебто й вона боїться.

Розповідь, взагалі характерний для індивідуального стилю Шмельова, будується на концентрації сигналів розмовного мовлення, насамперед синтаксичних засобів, при цьому розмивається границя між стилизуемой дитячій мовленням і мовленням народної, до багатствам якої звертається письменник. Одночасно в тексті підкреслюється «устность» оповідання, сигналом якої часто служить особлива графічна форма слова, відтворююче подовження звуку або членування слова, що відбиває інтонаційні особливий-[111]-ности емоційно пофарбованого мовлення: Такий мороз, що все димиться... От мо-троянд!..; По обох сторони, унизу, зелені городи, кінця не видно... Уночі отут жу-уть...; А гори высо-кие, чи ледве не вище дзвіниці.
Образ звучної, безпосередньо вимовної або народжується для
1 Шмельов И.С. Літо Господне. Богомілля. Статті про Москву. - М., 1990. - С. 189. Далі цитати даються по цьому виданню. [110]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]