Філологічний аналіз тексту

Осінь «"Колишнє й думи", - писав А.И. Герцен,- не історична монографія, а відбиття історії в людині, що випадково попались на її дорозі».
Життя особистості в «Быдрм і думах» сприймається у зв'язку з певної історичною обстановкою й мотивується нею. У тексті виникає метафоричний образ тла, що потім конкретизується, знаходячи перспективу й динаміку: Мені тисячу разів хотілося передати ряд своєрідних фігур, різких портретів, знятих з натури... У них нічого немає стадного... один загальний зв'язок связу-[136]-em їх або, краще, одне загальне несчастие; удивляючись у темно-сіре тло, видні солдати під ціпками, кріпаки під різками... кибитки, що несуться в Сибір, колодники, що плетуться туди же, голені чола, тавровані особи, каски, еполети, султани... словом, петербурзька Росія... Вони хочуть бігти з полотна й не можуть.
Якщо для біографічного часу добутку характерний просторовий образ дороги, те для подання історичного часу, крім образа тла, регулярно використовуються образи моря (океану), стихії:

Удобовпечатлимые, щиро молоді, ми легко були підхоплені потужною хвилею... і рано переплили той рубіж, на якому зупиняються цілі ряди людей, складають руки, ідуть назад або шукають по сторонах броду - через море!
В історії йому [людині] легше страдательно нестися потоком подій... чим удивлятися в припливи й відливи хвиль, його несучих. Людина... виростає тим, що зрозумів своє положення, у кермового, котрий гордо розсікає хвилі своїм човном, змушуючи бездонну пропасти служити собі шляхом повідомлення.

Характеризуючи роль особистості в історичному процесі, А.И. Герцен прибігає до ряду метафоричних відповідностей, нерозривно зв'язаних один з одним: чоловік в історії - «разом човен, хвиля й керманич», при цьому все суще зв'язане «кінцями й початками, причинами й діями». Прагнення людини «наділяються словом, втілюються в образ, залишаються в переказі й передаються зі століття в століття». Таке розуміння місця людини в історичному процесі обумовило звертання автора до універсальній мові культури, пошуки певних «формул» для пояснення проблем історії й, ширше, буття, для класифікації окремих явищ і ситуацій. Такими «формулами» у тексті «Колишнього й дум» виступає особливий тип тропів, характерний для стилю А.И. Герцена. Це метафори, порівняння, перифрази, до складу яким входять імена історичних діячів, літературних героїв, міфологічних персонажів, назви історичних подій, слова, що позначають историко- культурні поняття. Ці «крапкові цитати» виступають у тексті як метонимические заміщення цілісних ситуацій і сюжетів. Тропи, до складу яких вони входять, служать для образної характеристики явищ, сучасником яких був Герцен, осіб і подій інших історичних епох. Див., наприклад: Студенти-Панянки - якобінці, Сен-Жюст в амазонці - все резко, чисто, нещадно...; [Москва] з ремством і презирством прийняла у своїх стінах жінку, обагрену кров'ю свого чоловіка [Катерину II], цю леді Макбет без каяття, цю Лукрецию Борджиа без італійської крові...
Зіставляються явища історії й сучасності, емпіричні факти й міфи, реальні особи й літературні образи, в [137] результаті описувані в добутку ситуації одержують другий план: крізь частку проступає загальне, крізь одиничне - повторюване, крізь минуще - вічне.
Співвідношення в структурі добутку двох тимчасових шарів: часу частки, біографічного й часу історичного - приводить до ускладнення суб'єктної організації тексту. Авторське я послідовно чергується з ми, що у різних контекстах набуває різного сенсу: воно вказує те на автора, то на близьких йому осіб, то з посиленням ролі історичного часу служить засобом вказівки на все покоління, національний колектив або навіть, ширше, на людський рід у цілому:
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]