Філологічний аналіз тексту

Осінь знак добутку, з якого починається знайомство з текстом. Заголовок активізує сприйняття читача й направляє його увага до того, що буде викладено далі. Заголовок - «це компрессированное, нерозкритий зміст тексту. Його можна метафорично зобразити у вигляді закрученої пружини, що розкриває свої можливості в процесі розгортання»1.
Заголовок уводить читача в мир добутку. Воно в конденсованій формі виражає основну тему тексту, визначає його найважливішу сюжетну лінію або указує на його головний конфлікт. Такі, наприклад, заголовки повістей і романів И. С. Тургенєва «Перша любов», «Батьки й діти», «Новина».
Заголовок може називати головного героя добутку («Євгеній Онєгін», «Обломів», «Ганна Каренина», «Іванов») або виділяти наскрізний образ тексту. Так, в повести А. Платонова «Котлован» саме слово котлован служить формою ключового образа, [168] організуючий весь текст: у котловані люди затіяли «посадити... вічний, кам'яний корінь неразрушимого зодчества» - «загальпролетарський будинок, куди увійдуть на вічне справедливе поселення трудящі всієї землі». «Будинок» майбутнього виявляється страшною утопією, що пожирає своїх будівельників. У фіналі повести з образом котловану прямо зв'язані мотиви смерті й «пекельної прірви»: ...всі бедные й середні мужики працювали з такою ретельністю життя, начебто хотіли врятуватися навіки в прірви котловану». Котлован стає символом згубної утопії, природи, що відчужує людини від, і «живого життя» і обезличивающей його. Узагальнюючий зміст цього заголовка розкривається в тексті поступово, при цьому семантика слова «котлован» розширюється й збагачується.
Заголовок тексту може вказувати на час і місце дії й тим самим брати участь у створенні художнього часу й простору добутку, див., наприклад, такі заголовки, як «Полтава» А.С. Пушкіна, «Після балу» Л.Н. Толстого, «У яру» А.П. Чехова, «Ущелина» И.А. Буніна, «Петербург» А. Білого, «Вулиця св. Миколу» Б. Зайцева, «Восени» В.М. Шукшина. Нарешті, заголовок добутку може містити пряме визначення його жанру або побічно вказувати на нього, викликаючи в читача асоціації з конкретним літературним родом або жанром: «Листа російського мандрівника» Н.М. Карамзина, «Історія одного міста» М.Е. Салтыкова-щедріна.
Заголовок може бути пов'язане із субъектно-мовною організацією добутку. Воно в цьому випадку виділяє або план оповідання, або план персонажа. Так, заголовка текстів можуть включати окремі слова або розгорнуті репліки персонажів і виражати їхньої оцінки. Такий прийом характерний, наприклад, для оповідань В.М. Шукшина («Зрізав», «Міцний мужик», «Мій зять украв машину дров», «Забуксував», «Миль пардон, мадам» і ін.). При цьому оцінка, виражена в заголовку, може не збігатися з авторською позицією. В оповіданні В.М. Шукшина «Чудик», наприклад, «чудності» героя, що викликають нерозуміння навколишніх, з погляду автора, свідчать про незвичайність героя, багатстві його фантазії, поетичному погляді на мир, прагненні в будь-якій ситуації перебороти владу стандарту й безликість.
Заголовок безпосередньо звернений до адресата тексту. Не випадково деякі заголовка добутків являють собою питальні або спонукальні речення: «Хто винуватий?» А.И. Герцена, «Що робити?» Н.Г. Чернишевського, «За що?» Л.Н. Толстого, «Живи й помни» В. Распутіна.
Таким чином, заголовок художнього твору реалізує різні інтенції. Воно, по-перше, співвідносить сам текст із його художнім миром: головними героями, часом дії, основними просторовими координатами і ін.: «Гу-[169]-сівба» А.П. Чехова, « Хаджі-Мурат» Л.Н. Толстого, «Весна у Фиальте» В.В. Набокова, «Юність» Б.К. Зайцева. По-друге, заголовок виражає авторське
1 Гальперин И.Р. Текст як об'єкт лінгвістичного дослідження. - М., 1981.-С. 133. [168]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]