Філологічний аналіз тексту

Осінь виявилося й у помітному розширенні в його п'єсах «зони мовчання». «На тлі суцільного говоріння героїв драми їхнє мовчання сприймається в якості досить діючого художнього засобу»1. Ремарки Пушкіна фіксують перехід мовлення в «тишу міркування», або відмова від мовлення взагалі, що визначає контраст мовчання й розгорнутих діалогів. Подальше розширення «зон мовчання» в драматичному тексті характерно для п'єс кінця XIX - початку XX в., насамперед для п'єс А.П. Чехова.
Особливо важливі в драматургії Пушкіна фінальні ремарки добутку, занимающие сильну позицію в тексті. Вони не тільки визначають розв'язку драми, але й безпосередньо беруть участь у розвитку її ключових мотивів і образів. Такі знаменита фінальна ремарка в трагедії «Борис Годунов» (Народ мовчить) і заключна ремарка «маленької трагедії» «Бенкет під час чуми» (Голова залишається, занурений у глибоку замисленість). Характерно, що остання ремарка відсутня в драматичній поемі Джона Вильсона, що послужила джерелом трагедії Пушкіна. У фінальних ремарках проявляється множинність змістів, що визначають відкритість фіналу й вимагають додаткового тлумачення.
Таким чином, уже в драматургії Пушкіна ремарка перестає бути нейтральною сценічною вказівкою, що виконує чисто службову функцію. Вона поступово перетворюється в конструктивний елемент драматичного тексту.
Тенденції перетворення ремарок, намічені в добутках А.С.Пушкіна, одержали подальший розвиток у російської драматургії XIX-XX вв. У росіянці реалістичній драмі XIX в. норми побудови й функціонування ремарок у цілому строго дотримуються, у той же час послідовно підсилюються їхні зв'язки з основним текстом, їхня значимість для розгортання провідних мотивів добутку й розкриття його идейно-эстетического змісту. Ремарки остаточно здобувають системний характер, на них поширюються загальні закони побудови художнього тексту.
Так, у комедії Н.В. Гоголя «Ревізор» остання ремарка {Німа сцена) - найважливіший компонент структури добутку, що трансформує динаміку сценічної дії в статику й розвиваючий мотив «скам'яніння». Вона являє собою розгорнутий контекст, всі речення якого об'єднані семантичними повторами. На їхній основі в ремарці розгортаються семантичні ряди «скам'яніння», «здивування», «предположительность» і «спільність», взаємодіючі один з одним. [210] Сценічна вказівка, як і основний текст драми, характеризується, таким чином, семантичною композицією; ремарка трансформується в опис, при цьому вона, з одного боку, тяжіє до ліричного тексту (для неї характерна концентрація образів, високий ступінь повторюваності язикових одиниць, елементи ритмізації), з іншого боку - до тексту властиво прозаїчному, для якого особливо значиме встановлення просторово- тимчасових відносин у рамках даної ситуації. Виникає якийсь синкретичный минитекст, що виражає символічні змісти й відбиває представлену вже в Пушкіна тенденцію й до лиризации, і до эпизации драми.
У текстах А.В. Сухово-Кобылина, де взагалі дуже високий ступінь деталізації сценічних вказівок, розширюються образні можливості ремарок. У драмі «Справа», наприклад, саме в ремарці реалізується ряд розгорнутих метафор: ...Показується князь; Парамонов йому передує; по канцелярії пробігає подув бури; вся маса чиновників знімається зі своїх місць і, у міру руху князя через залу, хвилеподібно схиляється. За допомогою ремарок здійснюється й своєрідна деметафоризация вираження «завалити справами», що породжує сценічну гіперболу, див. явище XIX дії III драми «Справа»:
1 Хализев В.Е. Драма як рід літератури: Поетика. Генезис. Функціонування. - М., 1987. - С. 214. [210]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]