Філологічний аналіз тексту

Осінь фольклор, пам'ятники давньоруської словесності, старообрядницькі книги, добутку росіянці й світовій літературі від античності до другої половини XIX в., публіцистика, філософські твори й ін. Ряд текстів Лєскова взагалі будується як стилізація, перекладання або переказ інших добутків, див., наприклад: «Легендарні характери» і «Зішестя в пекло».
Елементи «чужих» текстів використовуються в прозі письменника як в авторському мовленні, так і в мовленні персонажів. Герої Лєскова постійно звертаються до образів росіянці й світової літератури, проводять паралелі між ситуаціями, безпосередньо зображуваними в добутку, і подіями або характерами інших текстів, значимих для них, порівн.: - А те «жорстокі ще, пан, вдачі в нашім місті», - додав Форов («На ножах»); - Заспокойся, моя Софія Павлівна, твій Молчалин живий; ні чолом не тріснувся об землю, ні потилицею, - проговорила Дора. - Не Молчалин він, а я не Софія Павлівна («Обійдені»)1.
Той самий образ, що сходить до претексту, може варіюватися при цьому й в авторського мовлення, і в мовленні персонажів і зближати ці субъектно-мовні сфери. Так, в оповіданні «Юдоль» образ Титании, що сходить до комедії Шекспіра «Сон у літню ніч», з'являється спочатку в мовленні персонажа й уводить тему «чудностей любові», любові-ілюзії, любові-обману: [227]

Англійка знову дала паузу й потім тихо сказала:
- Титания...
Але тітка перебила скороговоркою:
- Ах, звичайно, звичайно!.. Титания, передсвітанкова Титания, що ще не бачить, що вона потемки цілувала... осла!..

Потім цей же образ використовується вже в мовленні оповідача. Метафора, заснована на «крапковій» цитаті, служить у тексті для зіставлення двох жіночих характерів, ср.: Я її [княгиню] пам'ятаю, цю «Титанию», - яка вона була «нетлінна й жалюгідна»: вся в ліловому оксамитовому капоті на найм'якішому хутрі шеншела, дробненъкая, мініатюрна, з малюсінькими руками...; Ця Титания [тітка Полли], мабуть, уже не надавала ніякого значення мініатюрам минулих захоплень, які померкли в променях її великого Сонця, що опромінило, Любові, що світить у вічності.
Семантика власного ім'я Титания при цьому перетвориться й розширюється: воно узагальнює й ситуації комедії Шекспіра, і ситуації оповідання Лєскова. В ім'ї Титания у фіналі оповідання актуалізується вже сема 'прозріння': «передсвітанкова» Титания переміняється образом Титании, що побачив світло Сонця. Через «крапкову» цитату відбувається значеннєве збагачення всього тексту.
Цитати й ремінісценції завжди моделюють певний образ читача, сприйняття якого активізується в результаті зіставлення образів одного добутку з іншим - з текстом-попередником (претекстом). Саме на обсяг знань читача і його історико-культурну пам'ять і розраховує автор. Для Лєскова адресат тексту завжди « друг-читач», здатний довідатися «чуже» слово й інтерпретувати виникаючі в добутку образні паралелі. Значна частина цитат тому вводиться письменником без вказівки авторства, при цьому багато хто з їх використовуються максимально вільно, піддаються різним модифікаціям і асимілюються новим текстом: - Характери йдуть, характери зріють, - вони спереду, і ми їм у підметки не годимося. І вони прийдуть, прийдуть! «Прийде весняний шум, веселий шум!» Здоровий розум прийде, та tante («Зимовий день»); Згадаєте це недавно минулий час, коли невелика жменя «людей, довременно розтлінних», прокинулася, задумалася й захиталася у своєму цивільному малолітстві2 («Нікуди»).
1 Лєсков Н.С. Собр. соч.: В 12 т. - М, 1989. - Т. 6. Всі цитати, крім спеціально застережених, приводяться по цьому виданню. [227]
2 Порівн.: Де від душі моєї, довременно розтлінної, Так рано відлетів спокій благословенний... (Некрасов
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]