Філологічний аналіз тексту

Осінь нерівномірно освітлені, з одного боку, поетичні тексти, з іншого боку - проза й драматургія. Аналізу поетичного тексту присвячений ряд чудових робіт, які широко використовуються в навчальному процесі й можуть служити допомога на заняттях по філологічному аналізі тексту. Назвемо хоча б деякі видання:
Гиршман М.М. Аналіз поетичних добутків А.С. Пушкіна, М.Ю.Лермонтова, Ф.И.Тютчева. - М., 1981;
Гаспаров М.Л. Про російську поезію. - Спб., 2001;
Гаспаров М.Л. Російські вірші 1890-х - 1925-го років у коментарях. - М., 1993;
Жирмунський В.М. Поетика російської поезії. - Спб., 2001;
Лотман Ю. М. Аналіз поетичного тексту. - Л., 1972 (і ін. изд.).
Питання аналізу й інтерпретації поетичних текстів займають центральне місце й у допомога з лінгвістичного аналізу тексту. Прозаїчному ж, а особливо драматургічному тексту в цей час у навчальній літературі явно приділяється недостатня увага. Тому в нашім посібнику основним об'єктом аналізу обрані саме тексти прозаїчних і драматургічних добутків.
Звертання до філологічного аналізу художніх текстів вимагає дотримання умов, які ще в 1924 р. були чітко визначені А.П. Скафтымовым. Це що вже відзначалася «підлога-[7]-нота перегляду всіх що складають добуток одиниць», «недозволенність усяких відходів за межі текстуальної даності», нарешті, «зосередженість аналізу на крапці функціонального сходження значимості всіх елементів»1. Для навчання прийомам філологічного аналізу тексту і визначення його послідовності особливо важливий вибір крапок «функціонального сходження значимості». Такими «крапками», на наш погляд, можуть служити:
- жанр добутку як якийсь «канон» його будови, що визначає очікування читача й особливості форми тексту; з одного боку, задум автора «завжди складається й розвивається в певній жанровій формі2, з іншого боку - саме жанр служить «регулятором і каталізатором подальшого действования з текстом»3;
- його зовнішня композиція, або архітектоніка, що відбиває задум автора й керуючим читацьким сприйняттям, що виділяє найбільш важливі змісти тексту (особливо значимо для аналізу такий елемент композиції, як повтор);
- суб'єктна організація тексту й структура оповідання;
- просторово-тимчасова організація тексту;
- його интертекстуальные зв'язку, що включають його в діалог з іншими текстами і сприятливі інтерпретації добутку.
Саме ці аспекти художнього тексту послідовно розглядаються в посібнику. Крім того, у ньому виділений особливий розділ «Способи вираження авторської позиції», де розглядаються окремі елементи добутку, значимі для його інтерпретації й пов'язані із проявом авторської позиції (заголовок, ключові слова тексту, власне ім'я в його структурі, ремарки як безпосереднє прояв авторського «голосу» у драмі). Звертання до цих елементів дозволяє навчити студентів уважніше читати текст і аналізувати його з урахуванням зв'язків різних його компонентів.
Підкреслимо, що в художньому тексті «усе прагне стати мотивованим» (Г.О. Винокур), звідси - значимість будь-якого елемента тексту й відповідно необхідність уваги до будь-якого його компонента в процесі філологічного аналізу.
При такій побудові посібника неминуче перетинання окремих тим (наприклад, повтори можуть розглядатися і як елемент архітектоніки, і, безумовно, як
1 Скафтымов А.П. Моральні шукання російських письменників. - М, 1972. - С. 23.
2 Бахтин М.М. Естетика словесної творчості. - М., 1979. - С. 254.
3 Бовин Г.И. Мовний жанр як засіб индивидуации // Жанри мовлення. - Саратов, 1997. - С. 13. [8]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]