Філологічний аналіз тексту

Осінь У кімнаті бракувало фортепьяна1. [47]

«Кожне нове соположение в тексті, побачене читачем, видозмінює значеннєві ракурси сополагаемых компонентів і тим самим відкриває можливості для нових соположений, які, у свою чергу, створюють нові значеннєві повороти, нові конфігурації значеннєвих планів»2. Широке поширення в російській літературі кінця XX в. техніки монтажу й колажу, з одного боку, привело до посилення фрагментарності тексту, з іншого боку - відкрило можливості нових комбінацій «значеннєвих планів».
В особливостях архітектоніки тексту проявляється такий його найважливіша ознака, як связность. Виділені в результаті членування відрізки (частини) тексту співвідносяться один з одним, «зчіплюються» на основі загальних елементів. Різняться два види связности: когезія й когерентність (терміни запропоновані В. Дресслером)3.
Когезія (від лат. cohaesi - «бути зв'язаним»), або локальна связность, - связность лінійного типу, що виражається формально, переважно язиковими засобами. Вона базується на займенниковій субституції, лексичних повторах, наявності сполучників, співвіднесеності граматичних форм і ін. Див., наприклад:

Узимку Левицкий проводив весь свій вільний час у московській квартирі Данилевських, улітку став приїжджати до них на дачу в соснових лісах по Казанській дорозі.
Він перейшов на п'ятий курс, йому було двадцять чотири роки, але в Данилевських... усе... кликали його Жоржем і Жоржиком.
(И.А.Бунін)

Когезія визначає безперервність семантичного континуума в тексті.
Когерентність (від лат. cohaerentia - «зчеплення»), або глобальна связность, - связность, нелінійного типу, що поєднує елементи різних рівнів тексту (наприклад, заголовок, епіграф, «текст у тексті» і основний текст і ін.). Найважливіші засоби створення когерентності - повтори (насамперед слів із загальними семантичними компонентами) і паралелізм.
У художньому тексті виникають семантичні ланцюжки - ряди слів з загальними семами, взаємодія яких породжує нові значеннєві зв'язки й відносини, а також «збільшення змісту».
Розгортання семантичних рядів (ланцюжків), їхнє розташування й співвідношення можуть розглядатися як семантична композиція4 тексти, облік якої значимо для його інтерпретації. Так, [48] наприклад, в оповіданні И. А. Буніна «В одній знайомій вулиці» взаємодіють ряди лексичних одиниць із семами 'молодість', 'пам'ять', 'холод', 'жар', 'старість', 'пристрасть', 'світло', 'темрява', 'забуття', 'існування / неіснування'. У тексті вони утворять семантичні опозиції «молодість - старість», «пам'ять - забуття», «жар - холод», «світло - тьма», «існування - неіснування». Ці опозиції формуються вже на початку оповідання, порівн.:

Весняною паризькою ніччю йшов по бульварі в сутінку від густої, свіжої зелені, під яке металево блищали ліхтарі, почував себе легко, молодо й думав:
В одній знайомій вулиці
Я пам'ятаю старий будинок
З високими темними сходами,
Із завішеним вікном...5

В одиницях, що входять у протипоставлені один одному ряди, актуалізуються
1 Тынянов Ю. Смерть Вазир-Мухтара. - М., 1981. - С. 381. [47]
2 Гаспаров Б. М. Мова. Пам'ять. Образ: Лінгвістика язикового існування. - М., 1996. - С. 332.
3 Див.: Дресслер В. Синтаксис тексту // Нове в закордонній лінгвістиці. - Вып. VIII: Лінгвістика тексту. - М., 1978.
4 Термін запропонований В.В. Виноградовим. [48]
5 Бунін И.А. Собр. соч.: В 9 т. - М., 1966. -ГЛ.- С. 173. [49]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]