Філологічний аналіз тексту

Осінь послідовності й взаємодії в рамках тексту різних метричних форм, змістів (семантична композиція), граматичних форм, синтаксичних конструкцій (граматична композиція) і ін. У цьому випадку в центрі уваги виявляються насамперед мовні засоби, що організують текст як приватну динамічну систему.
Термін «композиція» у сучасній філології виявляється в результаті багатозначним, що утрудняє його використання, див., наприклад, думка В. Тюпы: «В найбільш звичному змісті [50] "побудова" чого-небудь цілого з яких-небудь частин - від "композиції фрази" до "композиції характеру" - це цілком порожній термін, безболісно, але й неефективно застосовний до будь-якого рівня організації літературного твору»1. Однак це базове літературознавче поняття в тім випадку, якщо воно використовується для позначення побудови тексту або його елементів як системи взаємозалежних одиниць, може бути ефективним на двох етапах філологічного аналізу: по-перше, на етапі знайомства з текстом, коли необхідно чітко уявити собі його архітектоніку як вираження авторських інтенцій («Автора ми знаходимо поза добутком як живучим своїм біографічним життям людини, але ми зустрічаємося з ним як творцем і в самому добутку... Ми зустрічаємо його (тобто його активність) насамперед у композиції добутку: він розчленовує добуток на частині»)2; по-друге, на завершальному етапі аналізу: змістовність композиційної форми визначається на основі розгляду внутрітекстових зв'язків різних елементів добутку, його суб'єктної й просторово-тимчасової організації, на основі виявлення провідних прийомів побудови тексту (повторів, лейтмотиву, контрасту, паралелізму аж до «дзеркального» відбиття ситуацій, еліпсиса, монтажу й ін.).
Для аналізу композиції художнього тексту необхідно вміти:
- виділяти в його структурі значимі для інтерпретації добутку повтори, когезії, що служать основою, і когерентності;
- виявляти семантичні переклики в частинах тексту;
- виділяти язикові сигнали, що маркірують композиційні частини добутку;
- співвідносити особливості членування тексту з його змістом і визначати роль дискретних композиційних одиниць у складі цілого;
- встановлювати зв'язок оповідальної структури тексту як його «глибинної композиційної структури» (Б. А. Успенський) з його зовнішньою композицією.
Послідовно розглянемо в композиційному відношенні роман М.А. Булгакова «Майстер і Маргарита» (на його матеріалі будуть показані функції повторів в організації тексту) і «Відокремлене» В.В.Розанова (аналіз його повинен розкрити особливості членування тексту як композиційного фактора), а потім звернемося до одному з аспектів композиції добутку - його образному ладу. [51]

Повтори в структурі тексту:
роман М.Булгакова «Майстер і Маргарита»

Любою текст характеризується наявністю повторів, що визначають його связность. Поняття связности «у самому загальному плані може бути визначене через повтор; деяка послідовне знаків на тім підставі розцінюється як зв'язна, що має, місце повторюваність різних знаків, їхніх форм, а також змістів; повторюючись, вони скріплюють, "зшивають" таку послідовність; в одне окреме ціле»3 (порівн. «текст» - лат. textum - 'тканина'). Од-; нако створенням связности не вичерпуються
1 Тюпа В. И. Аналітика художнього. - М., 2001. - С. 54.
2 Бахтин М.М. Питання літератури й естетики. - М., 1975. - С. 403. [51]
3 Лукин В. А. Художній текст: Основи лінгвістичної теорії й елементи аналізу. - М., 1999. - С. 22.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]