Філологічний аналіз тексту

Осінь хвастощі, і тільки один у кожного питання: «Яку роль при цьому (тут і далі виділено Розановым. - Н.Н.) я буду грати?»
Наявність схованих змістів, що мотивують використання сурядного зв'язку, поглиблює й ускладнює структуру тексту. Ту Я ж функцію виконують засобу вираження згоди-незгоди, що відкривають початкові речення фрагмента: - Так, всі так, - і освіта, і зв'язок з ідеями часу... Але вона готовить гарне спадщина онукам, міцне й ґрунтовне...
Використання на початку фрагментів синтаксичних конструк- Я ций, що припускають предтекст і, отже, що володіють» відомої незавершеністю, навіть синсемантичностью (значеннєвою неповнотою), - знак невичерпаності авторської «сирий» Я думки. «Властиво, кожна думка, схоплена у момент її народження, геніальна, якщо вона думка (виділена М.О. Меныииковым. - Н.Н.), а не нісенітниця. У цьому зачарування багатьох письменників, чарівних своєї безпосередністю, наприклад В.В. Розанова. Він ухитряется схоплювати думка ще до народження її й навіть до зачаття, у її трансцендентному, так сказати, бутті...»1. «Буття» думки - завершеної й у той же час завжди связаннойя з іншими - і відбивається в членуванні «Відокремленого». Той самий фрагмент тексту може характеризуватися й самостоятельноетью, що проявляється в його структурної отграниченности й відсутності формальних засобів зв'язку із сусідніми мініатюрами, і [66] особою синсемантической відкритістю, що визначається наявністю імпліцитних змістів і опущеним предтекстом, орієнтацією на непозначене «простір думки».
Відмова від традиційних синтаксичних зв'язків - «форма твердження пріоритету індивідуального й тим самим неповторювального над загальнозначущим і тому повторюваним, механічно відтвореним»2. Зв'язному тексту твердої жанрової форми Розанов протиставляє вільне об'єднання фрагментів- мініатюр, при цьому цілісність усього тексту визначається не стільки межфразовыми зв'язками, скільки рухом наскрізних семантичних рядів, повторами ключових слів, що вводять інваріантні теми «Відокремленого» (душу, література, Росія й ін.). Таким чином, особливо значимо для цього тексту такий вид связности, як когерентність.
Твердження права автора на індивідуальний синтаксис визначає не тільки своєрідність членування тексту «Відокремленого» у цілому, але й широке використання експресивних способів розчленовування окремих його компонентів. Виражаючи свої комунікативні наміри, автор те виділяє одну із частин висловлення великим планом, то вносить у початок фрагмента словоформу або речення, що виражає гіпертему (Про свою смерть: «Потрібно, щоб це сміття було виметено з миру». І от коли настане це «потрібно» - я вмру), те робить самостійними висловленнями залежні елементи й частини речення, то взагалі руйнує ланцюжок синтаксичних залежностей:
Недодаси чого - і в душі туга. Навіть якщо недодаси подарунок. (Дівчинка на вокзалі, Київ, який хотів подарувати олівець-«вставочку», але забарився, і вона з бабусею пішла.)
Перед нами новий тип синтаксичної організації добутку, істотно отличающийся від ієрархічної прози XIX в. Одним з перших на початку XX в. В.В. Розанов широко використовує сегментацію й парцеляцію як особливі способи експресивного розчленовування цілісного тексту. Ці прийоми надалі одержали інтенсивний розвиток у художнім і газетно-публіцистичному мовленні XX в.
Фрагментарність - провідний композиційний принцип «Відокремленого». Він обумовлює такі ознаки структури тексту, як переривчастість, посилення
1 Меньшиков М.О. Сирі думки // Новий час. - 1914. - 9 березня. [66]
2 Носов С. В.В. Розанов. Естетика Волі. - Спб., 1993. - С. 90. [67]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]