Філологічний аналіз тексту

Осінь як «форму Адама»: «Це форма й повна егоїзму й без - егоїзму... Для великого й дрібного є досягнута межа вічності... І він полягає просто в тім, щоб "ріка текла як тече", щоб "було всі як є". Без вигадок. Але "людина вічно видумуєте". І от отут та особливість, що й "вигадки" не руйнують істини факту: усяка мрія, побажання, павутинка думки ввійде. Це анітрошки не "Щоденник" і не "мемуари" і не "раскаянное визнання": саме й саме - тільки "аркуші..."»1/
Дискретність структури тексту, ослаблення зв'язків між його фрагментами співвідносяться з наскрізними образами добутку - образами самоти й самітності, тісно зв'язаними між собою:

Страшна самітність за все життя. З дитинства. Самотні душі суть затаєні душі.
Одному краще - тому, що, коли один, - я з Богом.

Якщо самота - свідомий вибір оповідача, то самітність - його постійний внутрішній стан, що проявляється не тільки в розриві зв'язків з іншими, але й «у прагненні Я к нескінченно вилученому від Я»2.
«Відокремлене», що відкриває автобіографічну трилогію Розанова, відбиває новий у літературі підхід до самовираження [73] і самоінтерпретації. Образ Я створюється не за допомогою послідовного життєпису, не характеристикою учинків, а фіксацією окремих думок, передачею «індивідуальності умонастрою». Історія життя заміняється розгорнутої авторефлексией, відкриваюча плинність, багатомірність і невичерпність «я». Ідентичність же особистості підкреслюється самооцінками, часто образними:

Ніякого інтересу до реалізації себе, відсутність усякої зовнішньої енергії, «волі до буттю». Я - сама людина, що не реалізується.
Мандрівник, вічний мандрівник і скрізь тільки мандрівник (Лугу - Петерб., вагон; про себе).

Розанов відкидає традиційно задану связность опису життєвого шляху - їй протиставляються переривчастість і рухливість окремих «записів», спогади, що включає, міркування й оцінки. Синтаксична організація, до яке Розанов уперше звернувся в «Відокремленому», обумовила волю форми й асоціативну «розкутість» тексту й відкрила нові виразні можливості для художньої й документальної прози. Структура цього добутку передбачає розвиток фрагментарного дискурса в літературі XX в. із властивими йому ознаками переривчастості, семантичної суперечливості, ненормативності й пермутации (можливої взаємозамінності частин).

Питання й завдання

I. 1. Прочитайте повість Ф.М.Достоєвського «Лагідна». Поясните авторське визначення жанру добутку - «фантастичне оповідання».
2. Охарактеризуйте композиційне членування тексту.
3. Визначите принципи виділення глав і подглавок у структурі тексту.
4. Проаналізуйте їхнього заголовка. Чи утворять вони систему?
5. Виділите наскрізні образи тексту, що визначають його цілісність.
II. 1. Прочитайте оповідання Л. Петрушевской «Сенс життя», що входить у цикл «Реквієм». У чому особливість його архітектоніки?
2. Виділите значеннєві частини в тексті оповідання. Поясните відсутність композиційно- синтаксичного членування тексту (розподілу його на абзаци).
3. Охарактеризуйте когезію й когерентність тексту.
4. Проаналізуйте семантичну композицію оповідання. У чому її особливості?
5. Розглянете контекстуально-варіативне членування тексту. Як сполучаються контексти, що містять мовлення оповідача й «чужу» мовлення? Як співвідносяться об'ємно- прагматичне й концептуально-варіативне членування тексту? [74]
1 Цит. по кн: Голлербах Э. Зустрічі й враження. - Спб., 1998. - С. 74-75.
2 Розанов В. В. Легенда про Великого інквізитора. - М., 1996. - С. 578. [73]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]