Філологічний аналіз тексту

Осінь СЛОВЕСНИЙ ОБРАЗ. ОБРАЗНИЙ ЛАД ТЕКСТУ

У художньому тексті, що являє собою план вираження літературного твору, язикові засоби служать не тільки способом відображення внеязыковой дійсності, але й формою художніх образів. Ті «збільшення змісту» (В. В. Виноградов), які язикові засоби регулярно здобувають, функціонуючи в тексті, визначаються як їхньою семантикою, так і їх зв'язками один з одним, ці зв'язки обумовлюють багатомірність і виразність породжуваних ними художніх образів, також організованих у композиційному відношенні.
Філологічний аналіз тексту немислимий без розгляду його образів ладу й, отже, тих язикових засобів, які служать їхньою формою. «Структура словесного образа укладена в складному співвідношенні слова як такого й слова як носія художньої субстанції»1. Словесний образ не зводиться до тропа, хоча тропи й відіграють величезну роль у створенні художнього миру добутку: як уже відзначалося, будь-яке слово в складі цілого може одержати образне «збільшення змісту». Філологічний аналіз тексту тому не повинен зводитися до реєстрації тропів і їхньої кваліфікації, до перерахування метафор або порівнянь, вирваних з контексту, у центрі уваги повинна бути «життя» образа: його зв'язку, розгортання в структурі тексту, співвіднесеність із зображуваним у добутку миром і ін., при цьому необхідно враховувати наступні основні моменти:
1. Образні засоби художнього тексту залежать від предмета зображення, сюжетної ситуації, теми добутку2 і, у свою чергу, виділяють ту або іншу реалію, мотив, тему. Зображуваний мир служить джерелом тропів. «Цей загальний принцип має різні прояви, які залежать від того, як співвідноситься опорне слово тропа з позначеннями реалій зображуваного миру. В одних випадках реалії, на які опирається троп, не [75] мають самостійної значимості в тексті, але асоціативно пов'язані з темою відповідного фрагмента тексту й представляю! собою приналежність зображуваного миру, залишаючись при цьому за текстом; в інших випадках вони мають самостійну значимість? так що позначення реалії й образ порівняння збігаються»3. Так, у повісті Л.Н. Толстого порівняння Хаджі-Мурат - реп'ях (...Раптом він відхитнувся від дерева й із усього росту, як підкошений реп'ях, упав на особу й уже не рухався) співвідноситься з реалією, детально описаної на початку добутку. У вірші ж А.С. Пушкіна «У прохолоді сладостной фонтанів...» метафори й порівняння мотивуються зображуваним у поетичному тексті миром ханського палацу, реалії якого позначаються тільки в складі тропів: Поет, бувало, тішив ханів // Віршів гримучими перлами...; // Його оповідання розстелялися, // Як эриванские килими...4 Тропи в тексті взаємодіють один з одним і, у свою черга, характеризують мир східної поезії.
Взаємодія образних засобів у вірші Пушкіна, з одного боку, створює яскраву картину бахчисарайського палацу, з іншого боку - розвиває тему літературної творчості, у результаті виникає узагальнений образ східної поезії, з якої зіставляється поезія інший «дивовижної сторони».
Характер образних засобів може також мотивуватися точкою зору персонажа, особливостями його картини миру. Так, в оповіданні И.А. Буніна «Худа трава» використовуються порівняння снігу з лебедячим пухом, сіллю, зірок - з
1 Коротка літературна енциклопедія. - М., 1968. - Т. 5. - Стб. 363 - 369.
2 Див.: Виноградов В. В. Про мову художньої літератури. - М., 1959; Кожевникова Н.А. ПРО співвідношенні тропа й реалії в художньому тексті // Поетика й стилістика. 1988-1990. - М., 1991. [75]
3 Кожевникова Н.А. Про співвідношення тропа й реалії в художньому тексті /А Поетика й стилістика. 1988-1990. - М., 1991. - С. 37 - 38.
4 Цитати приводяться по виданню: Пушкін А. С. Собр. соч.: В 10 т. - М., 1959. - Т. 2. - С. 228. [76]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]