Філологічний аналіз тексту

Осінь думок, точно зграя птахів, пурхнули вони; Думки неслися рівно, як хвилі. Зображення життя думки при цьому знову корелює з описом почуттів, порівн.: Почуття сідає, як птах на гілку.
Протиставлення й зближення рядів тропів у тексті роману «Обломів» виявляють «норму» життя, відмітними ознаками якої виступають «світло», «вогонь», «динаміка». Образи ж, що розвивають мотив «плавного плину», у фіналі роману переміняються метафорою «труна існування»... У ній нейтралізується протиставлення «життя - смерть», існування-сон обертається духовної загибеллю.
Повторювані образні засоби зв'язують різні сюжетні лінії тексту, різних персонажів, зображення предметного миру й внутрішнього миру людини. Так, в оповіданні И.А. Буніна «Останнє побачення» епітети мертвий і мертвотний використовуються й в описах природи, і в портреті головного героя, в образній формі втілюючи один з мотивів тексту - мотив загибелі любові, молодості, життя, порівн.: Дорога ввійшла в дрібний ліс, мертвий, холодний від місяця й роси; білий пухкий туман стояв під [79] скатом полів, мертвотно синіючи...; Суха, тверда особа Стрешнев було мертвотно.
Образні засоби тексту, як ми бачимо, розташовуються в ньому не хаотично, а в відповідності з авторськими інтенціями. «У мові, підпорядкованій художньому завданню, у творі словесного мистецтва композиція стає законом розташування: словесного матеріалу, як художньо розчленованого й організованого по эстетическим принципах цілого»1. Для образного ладу художнього тексту характерні різні композиційні прийоми: повтор, контраст, паралелізм, монтаж і ін.
4. Образні засоби одного художнього тексту можуть викликати асоціації с іншим текстом або прямо відсилати до нього, у результаті зміст художнього добутку збагачується повністю або частково формується за допомогою звертання до образної системи іншого тексту, що ставиться до творчості) того ж автора, до попередньої літератури або міфології. Звернемося, наприклад, до останньому чотиривіршу вірша А. Ахматовій «Напис на книзі» (1940), присвяченого М. Лозинскому:

И саду Літнього ґрати,
И засніжений Ленінград
Виникли, немов у книзі цієї
З імли магічних дзеркал,
И над задумчивою Летою
Очерет ожилий зазвучав.

Образ «магічних дзеркал» відсилає до образа «магічного кристала» у романі А.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін», присвята до якого перегукується з віршем Ахматової. Образ же «ожилого очерету» співвідноситься з образним поруч у вірші Пушкіна «Муза» (порівн.: Очерет був жвавий божественним дыханьем), у свою чергу, що опирається на ланцюжок міфологічних образів (перетворення німфи Сиринги в очерет, з якого Пан зробив сопілку). Образ очерету трансформується в символ, що пропонує відкритий ряд змістів: звуки «ожилого очерету» - і знак повернення до творчості, і знак нового знаходження поетичного натхнення, щ знак безсмертя мистецтва, що переборює забуття й побеждающего смерть (див. образ «замисленої Лети» - ріки забуття й смерті, з однієї сторони, що відсилає до перекладу М.Лозинского, з іншого боку - співвідноситься з Невою). У той же час образ очерету сходить і до міфу про ослині вуха пануючи Мидаса, покараного Аполлоном. Таємницю про їх цирюльник повідав тільки ямці, [80]
1 Жирмунський В. Композиція ліричних віршів // Теорія вірша. - Л., 1975. - С. 436. [80]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]