Філологічний аналіз тексту

Осінь Світосприймання селянських дітей в оповіданні характеризується поетичністю, злитістю із природою, що осмислюється ними поза законами логіки, строгих причинно- слідчих зв'язків. «Тим-[83]-ное» і незрозуміле пояснюється ними на основі повір'їв і прийме. «Прикмета... є розвиток окремого слова, - помітив А.А. Потебня, - видозміна порівняння... Від прикмети - найближчий; перехід до причинного залежності»1.
Текст здобуває форму, близьку до драматизованной: активність оповідача проявляється в коментарях, відступах - своєрідних репліках в сторону; у центрі ж уваги - мовлення героїв. Контекстуально-Стилістичне членування тексту стає більше дробовим. «Суперечливість, розшарування; мови в Тургенєва служить существеннейшим стилістичним фактором, і він оркеструє свою авторську правду, і його язикова свідомість, свідомість прозаїка, релятивизовано»2.
У текст включено тринадцять історій, розказаних хлопчиками. Всі вони орієнтуються на жанр былички - невеликого по обсязі оповідання про один випадок, фантастичної істоти, що включає зображення. Оповідання дітей пов'язані з нічним миром. У мовленні хлопчиків широко використовуються образні засоби, істотно відрізняються від тропів у мовленні оповідача, це переважно порівняння, в основу яких покладені: почуттєвий-почуттєву-почуттєве-почуттєва-наочно^-почуттєві, насамперед зорові, асоціації. Порівняння - основний спосіб пізнання миру селянськими дітьми, які зближають різнорідні явища, суб'єктивно відкриваючи в них загальне: От кличе його, і така вся сама светленькая, біленька сидить на гілці, немов плотичка яка або піскар... Плаче вона... ока волоссями втирає, а волосся в неї зелені, що твої коноплі.
Об'єкти порівняння представляються добре відомими, але їх конкретний характер підкреслює незакріпленість, невизначеність відмітних ознак міфологічний^-міфологічних-міфологічні-фольклорно-міфологічних; образів. «Порівняння закреслює значення константності ознаки або категоричності, безапеляційності твердження, і це цілком погодиться з його буквальним значенням: подоба є щось суб'єктивне й ілюзорне»3. Таким чином, порівняння не тільки виступають у тексті як експресивні-експресивну-експресивна-експресивний-емоційно^-експреАСвне характерологическое засіб, але й служать засобом посилення модальності невірогідності, важливої для автора.
Мовлення хлопчиків слабко індивідуалізована: тенденція до деякої індивідуалізації проявляється лише в послідовності застосування окремих мовних сигналів (наприклад, звертання братики мої в мовленні Кістки). Цікаво, що в оповіданнях хлопчиків відсутні і яскраві прикмети дитячого мовлення. «Саме [84] вірне зауваження, - писав И.С. Тургенєв, - зробив мені Дудышкин, сказавши, що "хлопчики в мене говорять як дорослі люди"»4. Загальне, а не особливе, частка в їхньому мовленні важливо для автора. Цим загальним є особливе відношення до слова, властивим персонажам «Бежина лугу», і картина, що відбилася в їхніх історіях, миру.
Слово багато в чому сприймається героями як міф. «У міфі образ і значення різні, иносказательность образа існує, але самим суб'єктом не зізнається, образ цілком... переноситься в значення», - писав А.А. Потебня5. Показова наступна сцена:

Раптом звідки не візьмися білий голубок, - налетів прямо в це відбиття, лякливо повертівся на одному місці, весь обливаючись гарячим блиском, і зник, дзенькаючи крылами.
- Знати, від будинку відбився, - помітив Павло. - Тепер буде летіти, покуда на що
1 Потебня А. А. Естетика й поетика. - М., 1976. - С. 203.
2 Бахтин М.М. Питання літератури й естетики. - М., 1975. - С. 129.
3 Арутюнова И.Д. Язикова метафора (синтаксис і лексика) // Лінгвістика й поетика. - М, 1979. - С. 156. [84]
4 Тургенєв И. С. Полн. собр. соч. і листів: В 30 т. - М., 1978. - Т. 3. - С. 465.
5 Потебня А. А. Естетика й поетика. - М., 1976. - С. 432.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]