Філологічний аналіз тексту

Осінь об'єктивному оповіданню й широко використовується в сучасній прозі. «Невласно-авторське оповідання довгий час існувало у вигляді окремих вкраплень зору другорядних персонажів, що передавали крапку. У сучасної прозі невласно-авторське оповідання здобуває самостійність і перетворюється в стійкий засіб пері дачі точки зору центральних персонажів»1, див., наприклад «Один день Івана Денисовича» А.И. Солженицына, «Солену падь» С. Залигіна, добутку Ф. Абрамова й ін. [100]
Отже, аналіз структури оповідання прозаїчного тексту припускає:
1) визначення типу оповідання;
2) виявлення в тексті субъектно-мовних планів оповідача й героя (персонажів);
3) виділення точок зору, що організують оповідання;
4) установлення способів їхньої передачі;
5) опис співвідношення суб'єктних планів оповідача й героя (персонажів) і розгляд їхньої ролі в композиції цілого.
Розглянемо структуру оповідання двох прозаїчних добутків: повести А.П. Чехова «Степ» (при цьому особлива увага буде приділено системі точок зору, представлених у структурі тексту) і повести И.С. Шмельова «Літо Господне», яку відрізняє контаминированная структура оповідання.

«Степ» А. П. Чехова: система точок зору

Повість А.П. Чехова «Степ» (1888) неодноразово привертала увагу дослідників. Як відзначає А.П. Диваків, «найпоширеніше тлумачення художньої специфіки цієї речі полягає в тім, що нібито все: природа, степ, люди - у повісті зображується через сприйняття героя, хлопчика Егорушки»2. Тим часом структура оповідання носить складний характер і не може бути зведена до однобічної орієнтації на точку зору одного персонажа й передачу тільки його безпосереднього сприйняття.
12 січня 1888 р. А.П. Чехов писав Д.В. Григоровичу: «Для дебюту в товстому журналі я взяв степ, що давно вже описували... Кожна окрема глава становить особливе оповідання, і всі глави зв'язані, як п'ять фігур у кадрилі, близьким спорідненням. Я намагаюся, щоб у них був загальний захід і загальний тон, що мені може удатися тим легше, що через всі глави в мене проходить одну особу»3. Значимість центрального персонажа повести - Егорушки - для композиційно-сюжетної організації добутку, таким чином, підкреслюється самим автором; в основі сюжету добутку - «історія однієї поїздки» десятилітнього хлопчика. Його крапка зору послідовно враховується в структурі оповідання. Перед нами субъективизированное оповідання від третьої особи, оповідач у ньому відділений від персонажа.
Подорож Егорушки - це не тільки знайомство героя зі степом, але й пізнання їм життя, відкриття Батьківщини, збагнення складності навколишнього світу. «Дорога, - писав М. М. Бахтин, - пре-[101]-майнове місце випадкових зустрічей. На дорозі... перетинаються в одній тимчасовій і просторовій крапці просторові й тимчасові шляхи, багато различнейших людей - представників всіх станів, станів, віросповідань, національностей і віків. Це крапка зав'язування й місце здійснення: подій»4. Мир, з яким знайомиться Егорушка, різноманітний і новий для нього, у той же час увага автора зосереджена колись усього на внутрішнім житті персонажа, що осягає й оцінює навколишнє.
1 Кожевникова Н.А. Типи оповідання в російській літературі XIX-XX вв. М., 1994. - С. 245. [100]
2 Диваків А. П. Поетика Чехова. - М., 1971. - С. 107.
3 Переписка А. П.Чехова: В 2 т. - М., 1984. - Т. 1. - С. 173. [101]
4 Бахтин М.М. Питання літератури й естетики. - М., 1975. - С. 392.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]