Філологічний аналіз тексту

Осінь акустичні характеристики, як припинення й різкість, визначає загальну трагічно напружену тональність восьмивірша. Глибокі звукові повтори, тридцятимільйонну своєрідну внутрішню риму першого й передостаннього рядків (порівн.: Ріка часів у своєму стремленьи - Те вічності жерлом пожрется), виділяють два ключових, [13] гранично узагальнені образи тексту - образи часу й вічності - і оголюють внутрішню форму слів час (від *vertmen - «рух, обертання») і жерло1, причому в рядку Те вічності жерлом пожрется відновлюються й генетичні зв'язки історично родинних і контактних у рядку слів жерло й пожрется. На основі перетвореного повтору ударних голосних зближаються третя й передостання рядка: послідовність ударних голосних у них (про - про-э// э-про-про) являє собою своєрідну систему відбиттів, мотивовану змістовно. Співвіднесеність цих рядків у звуковому відношенні зв'язує частки образи прірви й жерла, що володіють загальними значеннєвими компонентами. Слова, об'єднані звуковими повторами, зближаються семантично, у результаті в тексті підсилюється значимість образів руху й загибелі, підкреслюється перебіг часу й лінійний розвиток історії. І час, і історія у вірші Державіна мають кінець і не припускають ні торжества прогресу, ні встановлення гармонії: включені у восьмивірш слова несе, палить, пожрется, забвенье, пропасти й жерло містять взаємодіючі в тексті семантичні компоненти «загибель», «втрата», «кінець», «небуття». Поширеність цих ознак на «всі дела людей» підкреслюється як використанням узагальнюючого займенника й форм множини іменників, так і вживанням у першому чотиривірші дієслівних форм теперішнього постійного, що створює ефект непохитності повідомлюваного.
У другому чотиривірші час, втрачаючи спрямованість руху, «розсовується» у нескінченність. Для образного ладу тексту значима при цьому мотивована зміна видових характеристик дієслів. У першому чотиривірші використовуються дієслова недосконалого виду, що позначають тривалість процесу й повторюваність невблаганних законів історії, що продовжують діяти, поки тече земний час. У другому чотиривірші доконаний вид із властивої йому семантикою межі обмежує цей процес і служить своєрідною граматичною метафорою кінця світової історії.
Образ часу зіставляється з образом вічності, а план сьогодення постійного переміняється планом майбутнього (Те вічності жерлом пожрется). Якщо в побутовій язиковій свідомості вічність звичайно зводиться до тимчасової тривалості, не имеющей ні початку, ні кінця, те Державін, говорячи про вічність, уникає конкретних тимчасових характеристик і вимірів. З одного боку, вічність у нього динамічна (пожрется), з іншої, у соответ-[14]-ствии з поетичною традицією XVIII в., вона зближається з Хаосом (у перекладі з ін.-гречок. «зев, зяяння», «отверстое простір»), який для античних філософів і поетів і втілювався в образі безодні.
Незбагненність вічності у вірші Державіна знаходить висвітлення в відмові від її розгорнутої образної характеристики. Якщо образ історії (часу) будується на основі ланцюжка тісно зв'язаних один з одним метафор і деталізується (час - ріка з бурхливим плином, що несеться до «прірви забвенья»), те вічність в тексті має тільки одна образна ознака - все пожираюче жерло. Цей складний синкретичный образ сходить до декількох джерел. Слово жерло, по В.Далю, має ряд значень, найважливішими з яких є: 1) «отвір начебто провалу, розтруба; отвір до самої глибини...» і 2) «горло». Виступаючи в цих значеннях, слово жерло співвідноситься із традиційними для російської поезії XVIII в. образами зева, щелеп, гортані (у значенні «горло», «зев»), які служили перифрастичними
1 «Жерло... від тієї ж основи, що жерти, горло. Жерло буквально - "ковтка, упасти"» (Шанский Н.М., Боброва Т.А. Етимологічний словник російської мови. - М., 1994. - С. 87). [14]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]