Філологічний аналіз тексту

Осінь усього служать засобу вираження невизначеності, що відбивають недостатність знань героя про новий для нього особі або предметі, а також модальні слова: ...Егорушка підійшов до стола й сіл на лаву біля чиєїсь голови. Голова засувалася, пустила носом струмінь повітря, пожевала й заспокоїлася. Від голови уздовж лави тягся бугор, покритий овчинним кожухом. Це спала якась баба.
З урахуванням сприйняття Егорушки може передаватися й чуже мовлення, див., наприклад: Мойсей Моисеич говорив напівголосно, низьким баском... а дружина відповідала йому тонким индюшечьим голоском, і в неї виходило щось начебто « ту-ту-ту»...
Відбиттям певної послідовності сприйняття героя часто служить в розгортання ряду однорідних членів, порядок компонентів якого в цьому випадку значимо й мотивований точкою зору Егорушки: Раптом, зовсім зненацька, на полвершка від своїх очей, Егорушка побачив чорні оксамитові брови, більші карі очі й випестувані жіночі щоки з ямочками, від яких, як промені від сонця, по всій особі розливалася посмішка. Чимсь чудово запахло.
За допомогою використання груп лексики зі значенням сприйняття в тексті повести послідовно фіксуються не толь-[103]-до зорові враження героя, але і його слуховые, смакові, дотикальні й нюхові відчуття, див., наприклад: Щось давило йому голову й груди, гнітило його, і він не знав, що це: чи шепіт старих або важкий захід овчини; Від з'їденого кавуна в роті був неприємний, металевий смак.
Звертання до точки зору героя дозволяє дати «текучі», ситуативно обумовлені характеристики осіб і предметів. Навколишні Егорушку реалії зображуються і як частина зовнішнього миру, і як «факт свідомості персонажа»1: Коли він силкувався не дрімати, ламповий вогонь, чашки й пальці рухалися, самовар гойдався, а запах гнилих яблук здавався ще гостріше й противнее.
Передача дитячої точки зору, свіжої, безпосередньої, далекої від стандартних подань, мотивує особливий характер порівнянь і уподібнень, зближуючу людину й предметні реалії або елементи навколишньої природної середовища, звертання до метонимической деталі: Егорушка згадав, що він і пальто - обоє кинуті напризволяще долі, що їм уже не повернутися додому...; Весь степ ховалася в імлі, як діти Мойсея Моисеича, під ковдрою; Соломон здавалася короткий і куцим, як общипана птах; Біля крайньої хати селища стояв баба... довгонога й, голенастая, як чапля.
Таким чином, для структури оповідання в повісті «Степ» характерна внутрішня фокализация2 - послідовне використання точки зору центрального персонажа, що виступає як сприймаючий суб'єкт (спостерігач) і / або учасник дії.
У структурі оповідання регулярно передається:
- оптична (зорова) точка зору персонажа, що, як уже відзначалося, виділяється дієсловами сприйняття й носить рухливий характер;
- сенсорна точка зору, що відбиває слуховые, смакові й інші відчуття героя;
- оцінна точка зору, що проявляється в послідовному вираженні оцінок персонажа, див., наприклад: ...Голос о. Христофора, казавшийся неприємним і різким, заважав йому зосередитися й плутав його думки;
- психологічна точка зору - відображення в оповіданні особливостей світосприймання героя, у цьому випадку дитячого світосприймання. [104]
1 Кожевникова Н.А. Мова й композиція добутків А.П.Чехова. - Нижній Новгород, 1999. - С. 42.
2 Термін «фокализация» уведений Ж. Женеттом. Дослідник розрізняє «нульову фокализацию» («всевідання» оповідача й відмова від передачі точки зору персонажа), «внутрішню фокализацию» і «зовнішню фокализацию» (сприйняття того, на що або на кого спрямований погляд оповідача), див.: Jenette J. Figures. - Vol. 1. - P., 1966. [104]
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]