Філологічний аналіз тексту

Осінь «Літо Господне» (1927-1948) И.С. Шмельова, «книга трепетна й молитовна, співаюча й благоухающая»1, займає особливе місце в російської автобіографічної прозі XX в.: цей добуток не тільки по-новому висвітлює тему дитинства, але й відкриває нові для цього жанру оповідальні форми.
«Літо Господне» будується як об'єднання ряду оповідань, присвячених дитинству письменника, і складається із трьох композиційних частин: «Свята» - «Радості» - «Уболівай». Перші дві частини мають багато в чому симетричну композицію: глави їх змістовно співвідносяться один з одним, а окремі сюжетні ситуації повторюються, підкреслюючи безперервність релігійно-обрядового життя й відбиваючи ритм життя природної. Уперше в історії російської літератури художній час добутку послідовно будується на основі церковного календаря: воно циклично й втілює ідею вічного повернення; у тексті повести випливають друг за іншому опису великих і двунадесятых свят, свят на честь святих і свят, пов'язаних із шанованими іконами. «Річне обертання, цей настільки звичний для нас і настільки значний у нашім житті ритм життя, - має в Росії свою внутрішню, відразу кліматично-побутовий і релігійно-обрядовий зв'язок... Рух матеріального сонця й рух духовно-релігійного сонця зростаються, сплітаються в єдиний життєвий хід... І от Шмельов показує нам і всьому іншому миру... як російська душа, століттями ладу Росію, наповнювала ці строки Року Господня своєю працею й своєю молитвою»2. Така тимчасова організація повести визначає й особливості її простору: земне протиставляється небесному. Послідовність свят мотивує рух часу в тексті й перехід від одного глави до іншої. Вона підкоряє собі побутовий час і підкреслює його дискретність, його минущий характер.
Третя ж частина книги - «Уболівай» - протиставляється двом першим: в центрі її - особиста трагедія, смерть батька, що [109] служить знаком кінця дитинства героя. Таким чином, у повісті співвідносяться два образи часу: свята як прояв досконалості й мирський час у його обмеженості. Відчуття радості переміняється у фіналі скорботою, сумом миру.
Заголовок повести багатозначно й носить цитатний характер. Воно сходить до Євангелію від Луки й - опосередковано - до книгу пророка Исайи:

Йому подали книгу пророка Исайи, і Він, розкривши книгу, знайшов місце, де було написано: «Дух Господень на Мені, тому що Він помазав Мене благовістити жебраком і послав мене зціляти розтрощених серцем, проповедывать (тут збережена орфографія джерела. - Н.Н..) полоненим звільнення, сліпим прозріння, відпустити змучених на волю, проповедывать Літо Господне сприятливо».
(Ис. 1:1-2)

«Літо Господне» - позначення церковного року й у той же час знак прояву Божественної Благодаті. Це символічний «образ щасливого для покутуваного людства Царства Христова»3. У відношенні ж до тексту повести Шмельова, що створювався в еміграції, цей заголовок здобуває додатковий зміст: «сприятливий» період життя православної Русі, що зберігала, із крапки зору автора, віру, дух любові, мудре терпіння й красу патріархального укладу, «втрачений рай»; дитинства оповідача, що він у розлуці з Батьківщиною воскрешає силоміць вдячної пам'яті в надії «відпустити змучених» і зцілити «розтрощених серцем».
Для добутку характерне оповідання від першої особи; оповідач при цьому є й безпосереднім учасником, дії. «Літо Господне» -
1 Ільїн И. А. Православна Русь // Самотній художник: Статті. Мовлення. Лекції. - М., 1993. - С. 123.
2 Ільїн И.Л. Про тьму й просвітління. - М., 1991. - С. 178. [109]
3 Розумне Євангеліє. - М., 1871. - Кн. 2. - С. 300.
[...]
Початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172]